— Катю, а ти що тут робиш? — Вадик мало не подавився коктейлем, коли огрядна жінка заслонила йому сонце і мальовничий краєвид на затишну морську бухту.
— До тебе прилетіла. Всі вихідні свербіло зробити тобі сюрприз. – Катя плюхнулася на сусідній шезлонг.
— Моє ведмежа радий мене бачити? — Жінка вщипнула чоловіка за щічку.
— Краще б у тебе в тому самому місці свербіло. І ти б замість моря поїхала до лікаря. — сердито подумав чоловік. — За десять хвилин має прийти Наталка. Куди я тебе подіну?
— Ведмедик, у тебе ж конференція в іншому готелі. Я пам’ятаю фотки… — Від спеки Катя тяжко зітхнула і недбало змахнула піт.
— Там останньої миті все перенесли. У результаті конференція відбулася тут. — Вадим на ходу вигадав відповідь і подивився на годинник.
— Господи, куди тебе подіти? Наталка ось-ось спуститься зі свого номера … – Вадик жадібно допив коктейль і нервово роздавив зубами шматок льоду.
— Це добре, що готель поміняли. Той готель був якийсь облізлий. А тут п’ять зірок. Все як я люблю. — Катерина схвально окинула поглядом пляж. – Мені тут подобається.
— Тепер ми чудово відпочинемо. – Жінка скинула сукню і залишилася в купальнику.
— Ось бегемотиха. Яка ганьба… Раптом мене з нею хтось побачить. Як добре, що зараз ранок та на пляжі ще нікого немає… — подумав Вадим.
— Катя, а як ти знайшла мене? Я ж не казав тобі, що буду в цьому готелі… — Сонце визирнуло з-під парасольки, Вадим примружився і скривився.
— Тож я по карті подивилася і побачила, що не там, а тут. Подзвонила. Мені підтвердили. — Катя взяла зі столика рештки коктейлю чоловіка. — Навіть мені ковта не залишив. Ну ти й метелик.
— Яка карта, себто, не зрозумів? — Вадим закрив долонею обличчя від сонця і витріщився на дружину.
— Я ж тобі минулого місяця новий телефон подарувала. То я там встановила функцію “Сімейний доступ”. І тепер я завжди знаю, де ти перебуваєш. Мій ведмедик. — Катя знову вщипнула Вадика за щоку.
— Ти стежиш за мною? – З обуренням промовив чоловік.
— Не стежу, а доглядаю. — лагідно відповіла дружина.
— Ану, ведмежа, збігай мені за коктейлем. Щось я з цим перельотом зовсім втомилася. — Жінка на мить замовкла, а потім додала. — А краще візьми одразу два. Один я зараз вип’ю, а другий про запас залишу.
– Запаслива ти моя. — Вадим посміхнувся.
– Марш за коктейлями! — Катерина витріщила очі і грізно подивилася на чоловіка.
— Та йду я, йду… — Вадим неохоче підвівся і побрів у бік бару.
— Впала як сніг на голову. Ну, що мені тепер з нею робити? – Вадик штовхнув шезлонг, який некрасиво стояв у нього на шляху.
Прямуючи до бару, Вадим думав про Наталю. Про струнку, молоду брюнетку, з якою випадково познайомився в готелі. Спочатку Вадим хотів приїхати на море один, щоб відпочити від Каті. Збрехав про конференцію, щоб не викликати підозри.
Але всесвіт розпорядився інакше. Вадим та Наташа одразу сподобалися один одному. І інтуїтивно почали притягуватись. Здавалося, що вони мали більше спільного, ніж мюслі і молоко.
Щоправда, був один жирний нюанс. Вадик забув розповісти Наталці, що одружений із донькою власника м’ясокомбінату. І тепер несподіване знайомство з жінкою мрії могло обернутися для чоловіка найдраматичнішими наслідками.
— Якщо Катя дізнається про Наташу, і що я провів ніч у її номері… Вона мокрого місця не залишить від мене. Або, що ще гірше… — Вадик закусив губу і почухав голову. — Її батько зробить із мене ковбасу. Лікарську або салямі…
Вадик підійшов до бару і замовив два коктейлі.
— Як домовлялися, за годину я спустилася… — Ласкаві руки ніжно обійняли чоловіка.
— Так не хотілося відпускати тебе вранці, але мені треба було попрацювати. — Наталка пригорнулася до чоловіка.
– Дякую за коктейль, ти читаєш мої думки. — Наталка поцілувала Вадима та взяла один із келихів.
— І я дуже радий тебе побачити. — зніяковіло відповів чоловік.
– Пішли туди. — Вадим показав на два шезлонги, які затишно розташувалися біля басейну. — Давай почнемо тут ранок, а коли море зігріється, перейдемо на пляж?
– Чудова ідея. – Наталя взяла Вадима за руку.
— Аби Катя зараз не пішла шукати мене до бару. — Від напруги у Вадима стисло в грудях. Але це були лише квіточки. На той момент Вадим навіть не здогадувався, що чекало на нього далі.
— Наташа, я дійду до номера і повернуся до тебе. — Подивившись на всі боки, Вадим швидко поцілував дівчину.
— Мені потрібні два коктейлі. Такі міцні, щоби вирубали слона. Що порадите? – Вадим підійшов до бару і звернувся до офіціанта.
– Можу зробити “Подвійний ураган”. Там навіть одного келиха вистачить. Вип’єте та весь день вільні. – весело відповів бармен.
– Два! Мені потрібні два такі коктейлі. — Вадима очі заблищали.
Обережно, щоб не розплескати жодної дорогоцінної краплі, Вадим пішов на пляж.
— Тебе тільки за смертю посилати. Ти не ведмежа, ти черепашка… — Катя, що розвалилася на шезлонгу, перетворила капелюшок у віяло і трясла ним, наче її вдарило струмом.
— А ось і мої напої. — Жінка вихопила з рук Вадима один із келихів і жадібно осушила його до дна.
– Фу! Та й кислятина. — Катя скривилася. — Не міг коханій дружині принести щось солодке?
— Звісно, кислятина. А як ще замаскувати півлітра найміцнішого пійла. Ну зараз тебе розмаже тут на спеку. — злорадно подумав Вадим.
– Лапочка, я зараз схожу до номера. А ти поки що випий другий. – Вадим послужливо поставив коктейль на столик.
— Ти вдруге мене тут залишиш одну! Ведмедик, ти серйозно? — Катерина примхливо подивилася на чоловіка.
— Котечко, дуже в туалет треба, закортіло! — Вадим скривився у гримасі, яку важко було не повірити.
— Усю ніч відпрацьовуватимеш свою відсутність… — крикнула навздогін жінка.
– Розмріялася! Після ночі з Наталкою я до тебе в житті не доторкнуся. Начхати мені на твої гроші з високої дзвіниці. — подумав Вадим і подався до басейну.
— Господи, бодай коктейлі її вирубали. — Чоловік із надією подивився на небо.
Вадим та Катерина познайомилися в інтернеті рік тому. Спочатку Вадим тиждень мило листувався із симпатичною дівчиною. А на побаченні Вадим не повірив очам. До ресторану прийшла зовсім інша жінка.
На фото в анкеті було лише обличчя. Фігури не було видно. Фотографія явно зазнала доопрацювання на комп’ютері. Вадим навіть не міг подумати, що на зустрічі буде жінка зростом метр вісімдесят, з вагою понад сто кілограмів.
Вадим майже відразу хотів піти, але Катерина засунула чоловікові в подарунок дорогий годинник.
– Хотіла тобі зробити приємне. Ти мені одразу сподобався. — привітно посміхнулася Катя.
Не хвилюйся з приводу вартості. Моя сім’я має багато грошей. Якщо у нас нічого не вийде, залиш його на згадку. — додала Катерина.
І хоч душа Вадика не лежала до Катерини, добрі подарунки чоловік любив. Катя спочатку була мила і привітна. Вадим вирішив затриматися біля Каті і сам не помітив, як одружився.
А ще Вадик проморгав момент, коли Катерина стала надто вимогливою. Стала ставитись до нього, як до своєї власності. Чи після того, як подарувала спортивний автомобіль… Чи після того, як дала на кишенькові витрати 1 мільйон…
Вадим точно не пам’ятав. Але останнім часом цей момент все більше його напружував. Тому він і втік від Каті на море. Чоловік просто хотів зібратися з думками. Хотів зрозуміти, як йому далі жити із щедрою, але непривабливою та вимогливою дружиною. А тут Наташа…
– Це я. Вибач що так довго. — Вадим пересунув шезлонг за пальму, щоб його не було видно з моря чи бару.
— Все добре… Правда, я вже почала нудьгувати… Мені б так не хотілося, щоб у Києві наша яскрава історія згасла. — Наталка з тривогою глянула на Вадима.
– Не згасне! В нас тільки все починається! – Вадим міцно поцілував Наташу.
— Ну чому в житті так складно… Чому не можна просто одразу зустріти свою людину… Чому кохання прийшло лише тоді, коли я вже одружився з цією свиноматкою. — З жалем думав чоловік.
Безтурботна романтична ідилія тривала близько години. Вадим ніжно обіймав Наташу і жив у мить. Так добре чоловікові не було з жодною жінкою. Наташа за два дні стала для нього найріднішою у світі.
Раптом Вадим почув знайомі, несамовиті крики. Інтуїтивно чоловік обернувся. Велика жінка біля бару кричала на офіціантів, котрі не хотіли давати їй коктейль.
— Жінко, вам уже вистачить! Ми стежимо за безпекою всіх гостей. Ви надто агресивні. Вам найкраще пройти з нами. — Офіціант та два охоронці намагалися заспокоїти Катерину.
— Як ви смієте мене зупиняти? Я приїхала до чоловіка. Мені потрібні сили його знайти. Негайно дайте мені коктейль. — замахнувшись сумкою, репетувала жінка.
— Як вона ще ходити і говорити може… Ті два коктейлі мали її вирубати до вечора… А її замість сну на агресію потягло… — Вадим утиснувся в шезлонг, щоб його не помітили.
— Вадику, все гаразд? — стривожено спитала Наталка.
— Так, просто не люблю хабалок. Наїла кілограми і тепер усіх навчає життя… Наче королева планети… — пробурчав Вадим.
— Мені також такі люди неприємні. Я знаю кілька прекрасних людей із зайвою вагою. Чудові люди. Добрі, чуйні. Але ця… — Наталка похитала головою… — Не заздрю її чоловікові, якого вона так зло шукає.
— А я як не заздрю… — Вадим з сумом подивився на палець, де до знайомства з Наталкою була обручка.
Офіціанти та охоронці під руки повели Катерину до готелю.
Пообідавши у розкішному рибному ресторані, Вадим та Наташа чудово провели час на березі. Цілий день Вадим судомно думав, як позбутися товстої дружини, яка прилетіла без попередження. До такого сюрпризу чоловік найменше був готовий.
Ближче до вечора Вадим вирішив перебратися з Наталкою до іншого готелю. Чоловік пообіцяв влаштувати незабутній відпочинок. Раніше Вадим з’ясував, що дружина осяде в його номері. Чоловік та Наталка розійшлися на півгодини, щоб зібратися.
— Потрібно швидко зібрати свої речі та взяти у Каті з сумки якнайбільше грошей. Вона була в устілку п’яна. Та й вона сама не пам’ятає, скільки має грошей. — Вадим обережно відчинив двері номера.
Катерина розкинулася морською зіркою на ліжку і смачно хропла.
— Як згадаю, що я з нею в одному ліжку… — Вадим скривився.
Запакувавши валізу, чоловік обережно відкрив сумочку дружини.
– Так! Мені твоїх грошей на кілька тижнів вистачить за очі. — Чоловік сунув собі в кишеню дві важкі пачки. — Це компенсація за моральну, духовну та естетичну шкоду.
Потім Вадим узяв ручку, папірець та написав повідомлення.
— Катю, у мене захворіла мама. Мені довелося терміново виїхати. Я намагався тебе розбудити, але ти сказала не заважати тобі спати. Побачимося у Києві.
З легким серцем Вадим радісно вирушив до Наташі.
Закохані переїхали до шикарного готелю, розташованого в іншій частині курорту. Чоловік вимкнув телефон і повністю поринув у пристрасний роман із Наталкою.
Ліжко з пелюстками троянд, лобстери, прогулянки на яхті та дороге шампанське… Колишній фітнес тренер з доглядав Наташу, немов це був власник великого м’ясного комбінату.
А потім сталося те, що Вадим ніяк не міг чекати.
Вадим і Наталя милувалися один одним і гарним морським заходом сонця. Пара спокійно сиділа за столиком на веранді. Свіжий морський вітер приємно обдував обличчя.
– Ну нарешті то! — Катя плюхнулася на стілець поруч із Вадимом.
— Вадику, це та жінка, яка влаштувала бійку біля бару… — Наталка притулилася до чоловіка.
– Ведмедик, ти куди запропастився? — Катя невдоволено глянула на Вадима. — Залишив мене одну в номері, написав, що до мами поїхав…
— Вадику, ти її знаєш? — схвильовано вимовила Наталка.
— Звісно, знає. Як же йому не знати мене? – Катя запустила пальці в салат чоловіка, схопила злякану креветку і відправила її собі до рота.
— У нас м’ясо смачніше буде. – Катя пирхнула і подивилася на чоловіка.
— Відкриваю я телефончик, щоб подивитися, де моє ведмежа… А воно два дні не в мережі. Стала дізнаватися, що до чого… Виявляється, ведмежа нікуди і не відлітало. Я обдзвонила пару готелів, і вуаля… — Моє ведмежа виявилося безглуздим.
— Ти хоч би здогадався зняти номер на ім’я цієї плоскої дошки. Їй-богу, мізків як у кроленяти. — Катерина посміхнулася і взяла пальцем креветку із салату Наталки. — На безм’ясі й креветка м’ясо.
— Жінко, що ви собі дозволяєте? Ви хто така? Вадиме, що відбувається? — Наталка з обуренням глянула на Катю.
– Сиди тихо і не відсвічуй! Інакше всі зуби залишиш на парапеті! – Катя шльопнула Наташу по лобі креветкою.
— Цей щур… Він мій чоловік. Я підібрала його без кола та двору. Нормально згріла баблом, запакувала машиною, квартирою та іншими зручностями. – Катя повернулася до Вадима і теж шльопнула його по лобі креветкою.
— А мій пацюк втік до тебе. І ще мої гроші прихопив. І, мабуть, про мене він тобі не розповів… Швидше за все, вигадав, що в нього пристойна робота чи свій бізнес… — Катя голосно прожувала креветку.
— І брехав по повній, щоб я дозволила себе доторкнутися… — Катя знову вщипнула Вадима за щоку.
— А щур подумав про наслідки і що чекає його в Києві? — Катя осушила келих, що стояв на столі, і запитливо подивилася на чоловіка.
– Катю, я люблю Наташу, а з тобою я розлучаюся! — випалив Вадим і підвівся з-за столу. – Наташа, підемо.
— Вадиме… Я, мабуть, відмовлюся. — Наталка підвелася з-за столу. — Злодій та альфонс мені не потрібен. Ти мені зовсім іншу історію розповідав. На стосунки із таким чоловіком я не підписувалася.
— Наталко, що ти таке кажеш? Ми створені один для одного. Вона все бреше! Це жінка… Вона мене постійно переслідує. Збожеволіла на мені. Вона психічно хвора! — Чоловік глянув на Наташу благаючими очима.
– Можу показати свідоцтво про шлюб. — Катя крикнула і потяглася до сумки за телефоном.
– Не треба. Розбирайтеся самі. Вадим, який же ти… — Наталка вилаялася, жбурнула у Вадима серветку і пішла збирати речі.
– Але але! Попрошу не висловлюватись на адресу мого чоловіка. А то по всьому пляжу будеш збирати зуби. — крикнула навздогін Катерина.
— Котик, рідна, світло моїх очей! Пробач мені, дурню! Біс поплутав… — Вадим став навколішки і обійняв дружину. — Признач будь-яке покарання, тільки дозволь залишитися!
— Гаразд, ведмежа. Боляче гарненьке в тебе обличчя. Є шанс вимолити прощення у королеви. Пішли до номера. Я розповім тобі, як ти вибачатимешся і відпрацьовуватимеш свою потворну поведінку.
Катерина за вухо, наче шкідне кошеня, підняла чоловіка, який хвилин тридцять сльозно благав його пробачити. Міцно схопивши чоловіка за лікоть, Катя повела його в номер.
Наталя у сльозах повернулася до Києва і ще довго боялася зближуватися з чоловіками. Дівчина вперше погодилася на побачення лише через два роки.
Вадим залишився біля своєї королеви. Нещодавно отримав у подарунок новий джипчик. Друзям він гордо розповідає, що його бізнес пішов угору. Хоча окрім як спортом, чоловік більше нічим не займається.
Цього року Катерина завагітніла. Тесть майже одразу влаштував Вадиму показову екскурсію на комбінат. Проходячи повз обробний цех, батько Катерини дохідливо пояснив Вадиму, що буде, якщо той образить його дочку.