Ну що, Олено Ігорівно, вітаю! – потряс руку молодої жінки її начальник, – проект успішно виконаний, тепер вам належить також добре відпочити. Зайдіть у бухгалтерію, на вас чекає приємний бонус до відпустки!
– Дякую, Вікторе Миколайовичу, я дуже зворушена, правда, але мені достатньо і того, що ви мені зарплату підвищили, я навіть думати не могла…
– Та що ви, це дрібниці, у порівнянні з тим, що ви зробили для розвитку фірми. Зізнаюся чесно, без вас мій бізнес міг би просто прогоріти. Дякую за вашу відданість своїй справі та бажаю приємного відпочинку!
Олена шумно видихнула, коли начальник поспішив піти, він теж збирався на відпочинок із сім’єю, і жінка подумала, що вони обидвоє заслужили на цю відпустку. Два роки Олена працювала майже без вихідних, про відпустку тільки мріяти і доводилося, а тепер можна спокійно надолужити втрачений час. Вони з Вадимом уже придивилися до місця, куди можна вирушити. Подружжя вирішило не купувати тур, а просто поїхати до моря, зняти квартиру з гарним краєвидом і неподалік пляжу, і розслабитися на всю котушку. Олена так мріяла полежати на золотому пісочку, слухаючи шум хвиль і крики чайок, милуючись пальмами і прогулюючись теплими вечорами квітучими алеями. Забігши до бухгалтерії, Олена була насправді здивована, причому дуже приємно. Віктор Миколайович їй виписав солідну премію. Та на ці гроші можна зняти шикарний особняк, з басейном, із садом, яких у їхньому північному містечку ніколи не бачили навіть. Звичайно, можна гроші відкласти, може, кудись знадобляться, але Альоні хотілося насправді відпочити так, щоб запам’ятати на все життя, і перед роботою наповнитися силою та енергією, адже хоч справи компанії і почали налагоджуватися, але варто було чимало попрацювати, щоб усе встановилося міцно і більше не дало таку тріщину, як за фахівця, що працював до Олени. Ні, якщо гроші прийшли несподівано, то варто їх використати на повноцінний відпочинок.
Вони з чоловіком отже ні чого не потребували – квартира в Олени була ще до шлюбу, дісталася у спадок від дальньої тітоньки, яку вона доглядала, коли була студенткою. Заробляли вони з Вадимом непогано, а тепер у Олени буде зарплата майже вдвічі вища, їй було навіть незручно, коли керівник повідомив про це, і до речі, адже він ясно натякнув, що премія їй виділена саме на повноцінний відпочинок, так що варто вибрати все саме найкраще! А ще, Олена влаштує сьогодні романтичну вечерю, давно вони з чоловіком не проводили разом час. То вона затримається на роботі, то він з ніг валиться, повернувшись додому. А тепер у неї починається відпустка, завтра відіспиться добре і почне готуватися до поїздки, через пару днів і у Вадима відпустка почнеться. Так що вперед назустріч свободі!
Олена, вийшовши з офісу, постояла недовго на ганку, втягнувши в себе більше свіжого повітря після дощу і, полегшено видихнувши, попрямувала до зупинки. Біля будинку зайшла в кулінарію, щоб купити улюблений тортик Вадима та готові салатики, готувати самій не хотілося, краще відпочине до приходу чоловіка, щоб виглядати трохи свіжішою.
Прийшовши додому, Олена розклала салати в гарні вазочки, прибрала в холодильник і, прийнявши душ, лягла на ліжко і заснула. Розбудили голоси, що ледь уловимо долинали з кухні. Олена навіть підвелася, втративши дар мови. Звідки у квартирі взялася Фаїна Олександрівна? Олена спочатку з жалем подумала, що проспала будильник і не встигла привести себе в порядок до повернення чоловіка, потім підійшла навшпиньки до дверей і прислухалася. Візит свекрухи до їхнього будинку міг віщувати лише одне – їй знову щось потрібне, швидше за все, гроші. Якщо просила, ні вимагала, щоб Вадим відвіз її молодшу дочку кудись, чи полагодив би в них кран, чи лампочки замінив, вона дзвонила, а от якось прийшла, то точно гроші їй знадобилися знову. Вона чудово знала, що подружжя не залишає всі гроші на картах, там у них тільки на витрати, а решту знімають і зберігають у сейфі вдома. Олена вважала, що так надійніше, після того, як одного разу з її рахунку зникла пристойна сума, а банк після довгих розбірок повернув тільки частину, і Вадим з нею погоджувався. Прислухавшись, Олена зрозуміла, що не помилилась. От тільки цікаво було, чи Вадим зможе відмовити.
Зовсім недавно у подружжя відбулася розмова. Олена висловила, що їй набридло постійно вирішувати фінансові проблеми його матері та сестри. Батьки Олени ніколи копійки навіть не просили, навпаки, дарували молодим подарунки, потрібні в господарстві, а ось рідні чоловіка тільки й чекали на допомогу від сина зі невісткою.
– Ну скільки можна, Вадику? – Сказала Олена після чергового візиту свекрухи, коли Вадим віддав їй частину загальних накопичень. – Ти зрозумій, що нам гроші можуть стати в нагоді будь-якої миті. Або машина в тебе зламається, або я, наважуся все ж таки, купити собі автомобіль, як тільки наважусь до міста виїжджати. А ще ми дачу хотіли купити, якщо пам’ятаєш. Комп’ютер у тебе останню гру не тягне, ти все скаржишся, а міг би замінити його на новий, але ти мамі гроші віддав. Навіщо? Навіщо ти заохочуєш їх з Віталіною?
– Просто їм грошей не вистачає, що такого, що ми їм допомагаємо? У нас все є, а комп’ютер я таким чином можу купити, просто поки з моделлю не визначився.
– Бракує їм тому, що працювати не хочуть. Твоя сестра три роки після технікуму шукає роботу, і що ж, ніяк знайти не може? У наш час це не проблема, принаймні продавці завжди потрібні в магазини. Я свого часу стояла за прилавком півроку, поки шукала місце за фахом, і нічого не трапилося зі мною, навіть раділа, що отримую гроші і ні в кого не треба просити. А твоя мама? Рік тому вийшла на пенсію, а ще могла б працювати. Ти їм ведмежу послугу надаєш. Сам не розумієш?
– Мама працювала, коли нас з Віталінкою піднімала, на двох роботах, думала, що ми встанемо на ноги і станемо їй допомагати, вона про відпочинок мріяла.
– Мої батьки теж працювали на зношування, щоб будинок купити хороший, мені допомогти освіту здобути, але, проте, продовжують працювати і не чекають підтримки від мене. Я не розумію людей, яким бракує грошей, але вони про відпочинок мріють і мені набридло з тобою говорити на цю тему. Якщо ти забув, ми ще квартиру купити планували, щоби діти, коли вони будуть, були забезпечені житлом заздалегідь. Але якщо ти такі суми безповоротно віддаватимеш, то ми ніколи не накопичимо на свої плани. Я не проти допомогти твоїй мамі, якби вона голодною, наприклад, була, але вона непогано живе, тим більше оплачувати «хотілки» її дочки, вибач, не збираюся.
– Ну добре, давай тоді поділимо накопичення, я буду зі своїх вкладень допомагати, але за необхідності, звичайно. Згоден, що Віталінка переходить усі кордони, але якщо мама попросить на справу, допоможу чим зможу, твої гроші більше не братиму.
Як вирішили, так і вчинили. Але після тієї розмови Фаїна Олександрівна прийшла вперше, тому Олена вирішила не заважати їхньому діалогу, заодно дізнатися про плани чоловіка.
– Ти ж знаєш, що ми у відпустку збираємося поїхати, Оленці відпочинок потрібен позаріз. – Говорив Вадик невпевнено, але це було вже досягнення, якщо брати до уваги, що раніше він просто без слів давав матері потрібну суму.
– І що ж? Вдома відпочити не можна? Твоя Олена так втомилася, що готова шастати морями?! Найкращий відпочинок у її випадку – вдома, на дивані! А взагалі, могла б твоя краля обійтися і без відпустки. Працювала якось до цього. Он, минулого року як було добре, і відпускні здобула, і зарплату, Віталіні автошколу сплатили, йдуть їй на поступки на роботі, хай і зараз також зробить. Не цукрова, не розвалиться без відпочинку, сестрі твоїй гроші потрібніше набагато!
У Олени серце ненадовго завмерло і знову почало стукати в прискореному ритмі. Цікаво, на що цього разу попелюшці потрібні гроші? І як Вадим відреагує у результаті?
– Мамо, Віталінка вже доросла давно, хай улаштується вже кудись, щоб не сподіватися на чужі доходи.
Олена чула, наскільки важко даються чоловікові ці слова, а Фаїна Олександрівна, це чулося по голосу, розлютилася не на жарт.
– Ти смієш мені таке казати? Сестра твоя отже роботу шукає, збилася з ніг, але то начальник відразу чіплятися намагається, то пропонують випробувальний термін за копійки, кому таке сподобається? Ще не знаємо, як твоя Олена таке містечко знайшла, мабуть, через ліжко, інакше роботу нині не знайти?!
– Мамо, – протягнув Вадим і, витримавши паузу, продовжив, – Не кажи такі речі, я Олені довіряю!
– А ось дарма! Олені довіряєш, а рідну сестру загнобити готовий за те, що вона не погоджується на непристойні пропозиції, не можна так, синку, ти у нас один у сім’ї чоловік, повинен допомагати, поки Віталіна влаштується в житті. А зараз саме відповідальний момент, не кожен день роботу за кордоном пропонують. Ось поїде, запрацює, і більше не доведеться звертатися до тебе. Зараз же без тебе не обійтися, дорога туди власним коштом, плюс закордонний паспорт треба зробити, ну і на перший час, щоб було.
– А ви не думали, що це просто брехня? – Запитав Вадим, – хто б її без досвіду відправив за кордон? Там що ж, спеціалістів не вистачає?
– Так це для здобуття досвіду саме! Вона ж конкурс в інтернеті виграла, не всім такий шанс дається. Та й що я тут виправдовуюсь перед тобою? Давай мені сто тисяч, та я побіжу, доки твоя Олена не прокинулася, не хочу з нею зайвий раз перетинатися.
Вадим мовчав, і за його мовчанням Олена зрозуміла, що заперечити він не посміє, так і вийшло. Олені стало раптом прикро. Як же так?! Невже він знову піде в них на поводі. Так, вони поділили свої накопичення, і нехай зараз він зі своїх віддасть, причому все, що має, а у відпустку як же? Олена повинна оплатити їх спільний відпочинок, а коштом Вадика його сестричка буде розважатися?! Олена була більш ніж впевнена, що все це Віталіна вигадала, щоб розважитись, вона давно мріяла з’їздити за кордон, і ось, знайшла вихід! Що ж, браво! Тільки Олені набридло це все. Далі буде тільки більше, таку суму мати вимагала вперше і мовчати вона не збиралася, якщо Вадик сам не дасть відсіч. Почувши кроки, що наближаються, вона зрозуміла, що не помилилася і поспішила відійти від дверей, присівши на ліжко.
Вадим тихенько прочинив двері спальні і завмер на порозі від несподіванки.
– А… Ти вже прокинулася? Як справи?
– Все добре, а у тебе? – Запитала і подивилася в очі.
– Теж… Я тут… Це… Мамі грошей дам?! Я зі своїх нагромаджень, як і домовлялися.
– А у відпустку, значить, поїдемо з моїх? – Олена говорила голосно, не збираючись ховатися у власному будинку.
– Та я тут подумав, Оленко, може, не поїдемо нікуди? Я так втомився, а там спокою не буде. То на морі захочеться, то погуляти, який це відпочинок? Давай нині вдома відпочинемо? Побудемо разом, виспимось, фільми подивимося. А?!
– Ну вже ні! Не для того я так працювала, щоби на дивані час провести. Загалом, Вадиме, ти як знаєш, а я їду у відпустку! І якщо чекати на тебе тепер не треба, то поїду прямо завтра! А ти відпочивай на дивані, не обмежуй себе ні в чому! Тільки ось що я ще скажу – якщо ти вирішив продовжити зливати гроші на маму із сестрою, то сім’ї у нас з тобою не вийде! І більше я терпіти не стану – повертайся краще до них і продовжуй їх утримувати.
– А й справді, синку, повертайся додому! – Вискочила з кухні Фаїна Олександрівна, – Навіщо тобі потрібна така кобра! Грошей пошкодувала, яких у самої, хоч греблю гати. І ще питання, за що їй платять такі гроші?!
– А насправді? – примружився Вадим, – як тобі вдалося, Олено, отримати таке ласе місце? Може реально з начальником сплуталася, от і зараз, чи не з ним у відпустку зібралася? Мене технічно так відшила?
– Я відшила? Чи ти відмовився від відпочинку заради забаганки сестрички? Все! Я не хочу псувати свій настрій і маю ще багато справ перед від’їздом, а ти вирішуй – чи я, чи вони!
– Звісно ми! – Відповіла за сина Фаїна Олександрівна, – жінок у чоловіка багато може бути, а мати з сестрою в єдиному екземплярі!
– Чудово! – Усміхнулася Олена, – тільки збирайся при мені і ключі залиш!
Олена пішла на кухню, дістала торт із холодильника і почала його їсти великою ложкою. Сліз не було, була образа лише за те, що час даремно витратила на цю людину. Адже бачила спочатку, що його сімейка шукає лише вигоду, але вірила, що він зміниться, зрозуміє, що його використовують, скаже своє вагоме слово. Помилувалася! Буває. Але сумувати через це точно не варто.
Коли Вадим демонстративно кинув на комод у коридорі ключі і, зазирнувши на кухню, де Олена доїдала торт, виплюнув:
– Яка ти… Заради нікчемних грошей розбила вщент сім’ю!
– І тобі щастя в особистому житті! – Відповіла Альона і пішла збирати свої речі.
Спочатку вирішила забронювати квиток, але на завтра вільних місць уже не було, і післязавтра, і на тиждень вперед! Але зневірятися Олена не стала, вирішила, що поїде все одно, хоч на поїзді, хоч із пересадками. Збираючи речі, періодично підходила до ноутбука і перевіряла наявність місць – раптом, хтось відмовиться, і їй пощастило, звільнилося одне місце.
Вирішивши розпочати нове життя з цього відпочинку, Олена, сповнена приємних передчувань, сіла на своє місце біля ілюмінатора. За кілька хвилин поруч підсів чоловік і привітав. Почувши знайомий голос, Альона обернулася до нього і округлила очі.
– Вікторе Миколайовичу? Але… Ви ж збиралися на відпочинок із сім’єю?!
– Збиралися, – посміхнувся чоловік, – тільки виявилося, що я надто зайнятий був своєю роботою, і дружина не змогла чекати мою відпустку, вона знайшла собі іншу розвагу, вчора про це повідомила. Ми розлучаємося. – Сказав, без жодної нотки жалю, – А ваш чоловік? Приїде згодом?
– Ні, – похитала головою Альона, – ми теж розлучаємося…
Літак набирав швидкість по смузі розгону, а ці двоє відчували, що невипадково їх звела доля, вони летять назустріч новому життю, яке будуватимуть удвох.