Сергій якраз наводив удома порядок, як завжди 31 грудня, коли у двері хтось зателефонував.
– Ми на когось чекаємо? – Запитав він Наташу, свою дружину.
– Я ні а ти? Ще рано.
– Я теж!
Він пішов відчиняти. Подивився у вічко, але нікого не побачив. Дивно. У двері зателефонували знову. Він відкрив і дуже здивувався. У під’їзді стояла його шестирічна донька Мар’яна.
– Привіт що ти тут робиш? – Запитав батько.
– Привіт, татку! Мама сказала, що Новий рік я святкую з вами!
– Що? А чому вона не подзвонила мені?
– Звідки я знаю…
– А де вона зараз?
– Залишила мене і поїхала.
– Так просто?
Сергій узяв телефон та набрав колишню дружину. Вони розлучилися два роки тому, але за цей час Аліна жодного разу не викидала таких фокусів, як зараз.
Він був обурений до краю. Вони із дружиною затіяли вечірку, запросили гостей. Вони повинні прийти години за три. Інших дітей там не буде. Тому й Мар’яна не зовсім доречна.
Сергій слухав гудки, розуміючи, що Аліна не збирається йому відповідати. Його це дратувало ще більше.
Якось уже так повелося, що донькою займається лише мати. Батько справно платить аліменти, забирає доньку кожні другі вихідні на день у гості, у цьому його батьківські обов’язки закінчувалися. Очевидно, тепер щось змінилося.
Не бажаючи здаватися, Сергій написав їй повідомлення.
– Ти нормальна взагалі? Могла б хоч попередити!
Аліна прочитала повідомлення, але нічого не відповіла.
– Я бачу, що ти прочитала! Просто дай відповідь. Що трапилося?
Знову тиша у відповідь. У цей час Наташа з вельми незадоволеним обличчям допомагала Мар’яні роздягнутися. По ній було видно, що вона не дуже радіє тому, що сталося.
Через пару хвилин все ж таки надійшло повідомлення від колишньої дружини.
– Настав час тобі згадати, що в тебе є дочка. Я захворіла, тож Новий рік Мар’яна святкує у тебе! Це не обговорюється. Вибач, що заздалегідь не сказала, я не планувала хворіти.
«Ось так сюрприз» – подумав Сергій, прочитавши це.
Мар’яна виглядала такою розгубленою, йому навіть стало трохи соромно.
– Татусю, я тобі заважаю? – винувато спитала донька.
– Дурниці, все гаразд. Я просто не очікував. Мама, правда, захворіла?
– Вона вже три дні із температурою. Мама хотіла, щоб я мала нормальний Новий рік. Вона так сказала.
– А чого раніше не привезла?
– Думала, стане легше, але її не відпускало. У мене є ошатне плаття.
– Це здорово. У нас будуть гості. Ти ж не проти?
– З дітьми?
– Не впевнений.
– Ну добре. Чи можна мені поки подивитися мультики?
– Звичайно! Іди у вітальню.
Мар’яна слухняно пішла до вітальні, сіла на диван і ввімкнула телевізор. Скориставшись її відсутністю, Наташа побігла до чоловіка і прошипіла.
– Вона що з нами лишиться?
– А що ти пропонуєш?
– Відвези її до матері!
– Аліна хворіє!
– Тоді до своєї матері!
– Вона поїхала у гості до сестри.
– А до тещі?
– Ти забула? Вона за чотириста кілометрів мешкає. І взагалі це моя дочка. В чому проблема?
– Вона все зіпсує!
– Нічого Мар’яна не зіпсує. Вона слухняна дівчинка!
– Що я скажу своїм подругам?
– Що ти вийшла заміж за розлученого чоловіка, який має дитину. Вони й так знають.
– Одна справа знати про твою доньку, а інша – святкувати з нею Новий рік.
Наталя молодша за Сергія на десять років. Йому всього тридцять, а вона так взагалі малолітка. Їй діти ще даремно не потрібні, але доведеться змиритися.
– Наташа, питання закрите. Мар’яна залишається з нами. З Аліною я потім розберуся. Я теж не дуже задоволений тим, що вона нас не попередила. Гаразд, мені ще у передпокої треба прибратися і у ванній. Ти закінчила з приготуванням?
– Ще є час.
Сергій пішов далі наводити лад, а Наталка пішла на кухню. Вона не дуже любила готувати. Навіть хотіла замовити всю їжу з доставкою, але вони заздалегідь вирішили спробувати, як це буде не дуже сподобалося. Вирішили, що краще самим готувати, щоби не отруїти гостей.
Мар’яна дивилася мультики з півгодини, але потім їй набридло. По телевізорі переважно показували різні дорослі фільми, але мультиків менше. Їй стало нудно.
– Татку, тобі допомогти? – Запропонувала вона, коли знайшла його.
– Зайчику, що ти мені допоможеш? Тобі нудно?
– Так!
– Тобі знайти папір та олівці чи щось ще помалювати?
– Не хочу малювати.
– Може, книжку?
– Даси планшет?
– Мама ж не дозволяє?
– Дозволяє не більше години на день.
– А ти вже сьогодні грала з ним?
– Ні! – Відповіла донька, але по очах Сергій зрозумів, що вона обманює.
Тепер йому було байдуже. Треба чимось зайняти дитину. Планшет цілком підійде. Мар’яна зраділа і втекла назад до вітальні, але вже з улюбленою іграшкою. Тільки от татко забув його переключити на дитячий режим.
Проходячи повз вітальню, Наташа помітила, що дівчинка сидить із планшетом. Вона підлетіла до неї, наче фурія, і вихопила гаджет.
– Хто тобі дозволив його брати?
– Татусь!
– Не кип’ятіться!
– Я не брешу.
– Ти весь час брешеш!
– Не правда. Це ти весь час брешеш.
Дівчатка й раніше не дуже ладнали. Здавалося, вони недалеко один від одного пішли, незважаючи на різницю у віці.
– Сергію, ти дозволив їй взяти планшет? – крикнула Наталя.
– Так!
– А мені чого не сказав?
– А що ти знову?
Вона мала на увазі, що вона знову дивилася фільми для дорослих. Мабуть, не закрила сторінок, які Мар’яни бачити не варто.
– Увімкни дитячий режим і віддай!
– Що ти дивилася? – Запитала Наташа вже у дівчинки.
– Я в ютуб тільки встигла зайти.
– Холодно.
Трохи почаклувавши, Наталя віддала падчериці планшет, але настрій у неї помітно зіпсувався. Коли вона повернулася на кухню, у неї все валилося з рук.
Хвилин за тридцять Сергій закінчив із прибиранням. Саме прийшла Женя – найкраща подруга його дружини. Побачивши Мар’яну, вона невдоволено скривилася.
– У нас дитяче свято? – Пошепки запитала вона Наташу.
– Сама в шоці.
– Догодило ж тебе зв’язатися з татком!
– Повір, прямо зараз я теж не дуже цьому рада.
– А чи не можна її кудись сплавити?
– Я намагалася. Не вийшло.
– Хм, знала б, пішла б на іншу вечірку. Даремно тільки грибочки прихопила.
– І покинула б мене тут одну, без підтримки? Грибочки? – Очі у Наташі загорілися.
– Так, ти маєш рацію. Гаразд, проб’ємося. Що небудь придумаємо.
Женя допомогла приготувати останній салат, поки Наташа пішла вбиратися. До речі, вона не поспішала. Вирішила, що подружка і сама впорається.
– Мар’яно, підемо ставити на стіл? – запропонував батько доньці, адже вона хотіла допомогти.
– Звичайно! – Зраділа вона.
Завжди приємно брати участь у організації свята. Насправді Мар’яна не дуже раділа, що доведеться святкувати Новий рік із татом та його новою дружиною. Точніше Наташа їй не дуже подобалася. Та й шкода, що мама захворіла. Бідолашна там лежить під теплою ковдрою і температура.
Вони дістали стіл, а потім пішли на кухню, знайшли святкові тарілки, столові прилади та келихи, почали сервірувати.
Якраз коли вони закінчили, прийшла Наталка. Побачивши, як вони розставили посуд, вона прийшла в сказ.
– Сергію, ну що ти взяв? Ці келихи не для шампанського! Виделки не ті, тарілки теж!
– Яка різниця? – буркнув він.
– Ну, тобі, може, ніякий, але мої друзі відразу помітять, який несмак!
– Мені здається, ти переграєш!
– Ходімо, дам тобі інші. Мар’яно, збери поки це все!
– Але ж вони такі гарні! – обурилася донька.
– Що ти розумієш! Роби, що наказано!
Сергію не зовсім сподобалося, як дружина розмовляє з його дочкою, але вирішив не нагнітати.
– Доню, прибери, гаразд?
Мар’яна кивнула, хоч і не зраділа, взялася за справу. Вона набрала занадто багато тарілок за раз, думала, що впорається, але вже підходячи до кухні спіткнулася через кота, що пробігав, і мало не впала. На ногах утрималася, але всі тарілки впали на підлогу та розбилися на дрібні уламки.
Почувши гуркіт, Наталка вибігла туди.
– Криворука! Ти вже з таким простим завданням не можеш упоратися! Не дивно, що матуся тебе сюди сплавила!
Тут уже Сергій не втримався.
– Так, а ну тихо! Це лише тарілки! До того ж, тобі вони все одно не подобалися. Не розмовляй так із моєю донькою!
– А як мені з нею розмовляти? Хто прибиратиме це неподобство?
– Вже явно не ти!
– Ти чого кричиш на Наташу? – Втрутилася Женя, дарма вона це зробила.
– Ти взагалі не лізь! – Вибухнув Сергій.
– І на мене не кричи! Наташа, ти дозволиш йому на мене кричати?
– Ні звичайно! Збирай салати, ми йдемо. Зараз усім зателефонуємо та скажемо, що місце святкування переноситься до Вікі!
– Ну і валіть! – не сильно засмутився чоловік, точніше не показав на вигляд.
Хто б міг подумати, що присутність у домі його доньки може так сильно змінити все. Начебто, коли Мар’яна у них гостювала у вихідні, Наташа намагалася тримати себе в руках. Ні, з його донькою вона не особливо спілкувалася, але й не грубіянила їй відверто, як зараз.
За десять хвилин Аліна та Женя вже пішли, а Сергій залишився з донькою один.
На свято було запрошено лише друзів Наташі. Його власні відмовилися з різних причин, але насправді їм просто не подобалася його дружина.
– Татку, ми будемо вдвох святкувати? – спитала Мар’яна, винувато дивлячись на нього.
– Ти проти? Нам буде весело. Подивимося кіно, пограємо у Дженгу, як раніше.
– Ні, я не проти, просто шкода, що я тобі все зіпсувала.
– Ти нічого не зіпсувала і ти ні в чому не винна. Зрозуміла?
– Так, а їжі у нас зовсім нема? Я голодна.
– Упевнений, ми знайдемо щось у холодильнику.
Тільки ось із цим їм не надто пощастило. У холодильнику були тільки сирі яйця, деякі овочі, сир і кілька банок з консервацією. Так собі новорічне меню.
Саме в цей момент задзвонив телефон Мар’яни.
– Доню, тебе там не кривдять? – Запитала мама хрипким голосом.
Вона дуже переживала, що довелося відправити доньку до батька. Адже знала, що вона не ладнає з мачухою. Але вибору особливого не було.
– Вже ні. Наташа пішла та забрала з собою всю їжу!
– Ого, чого так?
– Я розбила кілька тарілок, а вона розлютилася.
– Бідолашна. І що ви будете з татом робити?
– Поки не знаю. Що небудь придумаємо!
– Доню, ще Стрічка відкрита. Там є готова їжа. Запропонуй тату сходити туди і щось купити.
– А там смачно?
– Я можу сказати, що смачно, щоб ви дурниць не набрали.
– Краще напиши.
– Добре, зараз надішлю повідомлення.
Мар’яна побігла до батька і запропонувала йому мамину ідею. Сергію сподобалося. Все краще, ніж голодувати на Новий рік. Незабаром надійшло повідомлення від мами. Вони вже на той час одягнулися і вийшли надвір.
Приблизно через годину тато і донька повернулися додому з повним пакетом усіляких смакот.
Крім салатів і курочки гриль набрали різних солодощів, фруктів. Меню вийшло дуже різноманітне.
– Ти на мене не сердишся? – не могла заспокоїтись Мар’яна.
– На тебе ні. На Наталку так.
– Ви ж із нею не посваритеся через це.
– Не впевнений. Сама подумай. Хто йде з дому на Новий рік? Гаразд, давай не будемо зараз про сумне. Краще вирішимо, що дивитимемося!
Вони визначилися з вибором фільму, накрили стіл та посідали їсти. Наївшись, перемістилися на диван. Так досиділи до півночі за іграми та розмовами. Сергій спіймав себе на думці, що таке проведення часу йому подобається навіть більше, ніж компанія друзів дружини. Вони всі якісь порожні та плоскі.
Зустрівши Новий рік, вони посиділи ще з півгодини, а потім лягли спати.
Зранку Наталка так і не повернулася. Сергій зателефонував Аліні та спитався про її здоров’я. Вона все ще мала температуру. Тоді він запропонував доньці зварити супу та відвезти мамі. Мабуть голодна там. Мар’яна, звісно ж, погодилася.
Ні, Сергій та Аліна не зійшлися після цього свята. Занадто багато з-поміж них залишилося образ і протиріч, але й Наташею не залишився. Точніше вона сама не захотіла. Вони розлучились. Натомість Сергій почав більше часу проводити з донькою.
Отак один маленький новорічний сюрприз показав, хто є хто. Загалом усе закінчилося непогано, хоч могло бути й краще.