– Ну ти ж розумієш, Аллочка, що на таких, як ти, не одружуються, – спокійно сказав їй Арсен, – є жінки для кохання та приємного проведення часу.
А є ті, що зберігають себе до весілля. На жаль, ти до таких не належиш.
– А чим я для тебе погана, Арсюша? Готую, виглядаю чудово, будинок утримую в чистоті, як жінка тебе повністю влаштовую, – Алла здивовано дивилася на коханого чоловіка.
– Тим і погана! Ти зіпсована, розумієш? На таких не одружуються. З такими лише тусуються без серйозних намірів.
А одружитися треба з чесною та непорочною дівчиною, у якої ти – перший!
Щоб ноги чоловікові готова була мити, і воду пити, як у приказці. – Арсен, задоволений, що останнє слово залишилося за ним, відвернувся до стіни і захропів.
Лише тиждень тому Аллочка сиділа з подружками в кафе і обговорювала, які чудові перспективи.
Так, 30 років, вже не юна дівчина, але кар’єра збудована, квартира та машина є, виглядає вона чудово.
Можна сміливо заміж виходити та дітей народжувати! Тим більше, і кандидат із чудовим генофондом у неї вже був.
Арсен ніколи не був одружений, жив хоч і окремо, але квартиру купив сусідню з мамою.
40 років, красень, випещений, майже без шкідливих звичок, ще й при солідній посаді. Мрія, а не чоловік.
З Аллою Арсен познайомився у неї на прийомі – прийшов до стоматологічного кабінету на огляд, а зустрів кохану жінку. Так буває.
Алла багато працювала, приймала і в міській поліклініці, і в приватній, тому особисте життя влаштовувати не було коли.
Арсеній того ж вечора зустрів її після роботи з букетом – та простяг не банальні троянди, а розкішні півонії. В лютому! Потім запросив у ресторан. Так у них закрутилося.
З одного боку, Алла переживала: йде другий рік, а пропозиції руки та серця від Арсенія поки що не надходило.
Ось і подруги Аллочці вже натякають на те, що настав час їй змінити статус і надіти колечко на палець.
Тільки ось Арсен робити пропозицію не поспішає.
Наслухавшись порад від «дівчат», Алла вирішила сама його поквапити. Сама завела перед сном серйозну розмову, і отримала абсолютно несподівану відповідь: не одружуються з такими, як вона!
Та що він взагалі про себе уявив?!
Потрібно було терміново обговорити ситуацію з мудрішими людьми, тому наступного дня після роботи Алла знову зустрілася із заміжніми подругами в кафе:
– Уявляєте, дівчатка, він мені сказав, що я зіпсована! На таких, виявляється, не одружуються!
– Та як так, Алко? – Пробасила Катерина, – ти і красуня, і розумниця, і упакована так, як не кожен мужик.
– Він сказав, що одружується виключно з непорочною. А я так… Третій гатунок – не шлюб. І що тепер робити взагалі не уявляю!
В іншому він мене влаштовує. Недурний, із грошима, із цією справою все добре.
– Алко, кидай його, поки не пізно, – хихикнула Ліка, – а то він тобі так мізки запудрить, будеш потім сто років самооцінку відновлювати.
– А краще приводь до нас! Тим більше, і привід є – у нас із Мишком ювілей у ці вихідні, 10 років сімейного життя!
Приїжджайте з твоїм Арсюшею, будемо йому сімейне життя рекламувати, – знову вступила до діалогу Катерина.
Так і вирішили. Арсеній, який рідко десь бував з Аллою, поїхати на свято за місто на дачу несподівано погодився. За кермо теж сів він.
Алла вже передчувала, як зможе трохи розслабитися з подружками, якщо назад поведе машину не вона.
На дачі у Катерини з Мишком панувала приємна атмосфера. Бігали діти – двоє Катиних та незліченні її племінники, смажився шашлик, снував песик Шкіпер – шпіц.
Алла, дивлячись на нього, думала, що в цього живця десь захована батарейка.
Застілля почалося після полудня і тривало до вечора. Вже пішло до будинку старше покоління – Мішині та Катині батьки, бабусі та дідусі, вгамувалися діти.
За столом залишилися найстійкіші – Катя, її чоловік, подруги та Арсен. Вони пили чай із ягідним пирогом та розмовляли. Зайшла мова і про заміжжя. І тут Арсен знову висунув свою теорію.
– От скажіть, мені, Катю, – вкрадливо промовив він, – ви кажете, Аллі пора заміж. Але чому вона раніше не вийшла? Чому у вас десятиліття шлюбу, а вона одна?
– Та звідки я знаю, – здивовано відповіла Катерина, – ми з Мишком молоді були, дурні, одружилися на третьому курсі. А вона вчилася, коли було.
– А скажіть мені ще що, ви виходили заміж чистою і невинною дівчиною?
– Ну й питання у вас, – хмикнула Катя, – а кажуть, це ми, медики, цинічні. Ні, не чистою і не безневинною, ми з першого курсу разом, якщо це вас цікавить.
– Але ви познайомилися з ним дівчиною?
– Слухайте, а чого ви стали страховиком, а не лікарем, якщо так питаннями невинності цікавитеся? – Розлютився Катин чоловік, – дівчиною моя дружина мені дісталася. Все?
– Ось, бачите, вона була чиста та непорочна. Тут моя повага, ви правильно одружилися. Але як можна зробити пропозицію жінці, яка до тебе мала невідомо скільки чоловіків? Подумайте самі?
Якщо вона така розбещена, вже заплямила свою репутацію, чи варто ганьбити свою сім’ю?
– А що у вас за сім’я така? – хихикнула Ліка, – графи або князі, що вам неодмінно непорочну подавай, дівчину без минулого.
Що ж ви, товаришу, тоді помилкову надію нашій Алці вселяєте?
Вона на вас час витрачає, між іншим! А могла б спокійно знайти гідного чоловіка та вийти заміж.
– А ніхто нікому нічого не вселяє, – спокійно сказав Арсен, – ваша подруга сама вже повинна розуміти, що вона жінка другого сорту.
І для одруження з нею будь-якому чоловікові потрібні вагомі підстави. Я їх не бачу.
Ви, Ліка, взагалі, до речі, третій ґатунок, розведена з причепом. Майже без шансів на заміжжя. Залишається вас лише пошкодувати. І вашого сина теж.
– Ти як у моїй хаті з жінками розмовляєш? – скипів Мишко, – сорти в нього, чи бачите! Сам ти риба несвіжа, он, уже сидиш, смердить!
З цими словами Михайло витяг Арсенія, що упирається, з-за столу. Зробити це було неважко. Двометровий Ведмедик легко міг впоратися з будь-ким.
– Пішов геть звідси, і не псуй нам свято, – сказав господар будинку, – інакше я за себе не ручаюся. Якби не дівчата, то морду тобі набив би.
За сортами він жінок ділить. Ти тоді взагалі прострочення.
Арсен зробив ображене обличчя і промовив пафосно:
– Аллочка, я їду! Ти зі мною чи залишаєшся?
Алла в цей час давилася від сміху і відповісти йому ніяк не могла. Арсен, не знайшовши в її обличчі підтримки, підхопив свою сумку, грюкнув хвірткою і поїхав.
А Алла, ридаючи від сміху, сказала Михайлові:
– Ну, Міша ти й подружив мене. Все тепер ніякого мужика, навіть простроченого!
– Та вже, погана ідея виявилася, говорити з ним про сімейне життя, – вторила їй Катя, – але який же він таки виявився, га? Я таких незамутнених диваків ще не бачила.
Чули, дівчата? Я – жінка першого сорту. А ви так уже браковані!
Подруги ще довго реготали з теорії, яку просував Арсен. А потім Ліка довезла Аллу додому.
І потекло звичне життя, повне прийомів пацієнтів та заповнення важливих паперів.
Арсен їй більше не дзвонив.
Нещодавно медсестра принесла Аллі запечатаний конверт:
– Алло Дмитрівно, це вам на ресепшені залишили.
– Дякую, Оленко, я подивлюся пізніше.
Завершивши прийом, Алла відкрила конверт. Усередині виявилося пафосно оформлене запрошення на весілля, із вензелями, голубами та іншими атрибутами урочистого заходу.
Мабуть, з гостями у Арсенія виникли труднощі, і він вирішив покликати колишню кохану.
А може, хотів продемонструвати їй свою перевагу, похвалитися. Напевно образився на її реакцію тоді, на дачі Каті.
За черговими посиденьками у кафе Алла поділилася цією новиною із подругами.
– Алко, не ходи, – одразу порадила розумна Катерина, – чого душу собі цькувати? Все-таки ти на нього два роки витратила!
– А я б пішла, – сказала Ліка, – цікаво ж, кого він там знайшов за кілька місяців! Що за чистота та непорочність! Та й узагалі, нехай утреться, раз сам покликав.
Якийсь час Алла дійсно сумнівалася, чи варто йти, а потім зважилася. Купила розкішний яскравий брючний костюм, зробила укладання, і прибула до РАГСу однією з перших.
Арсенія вона побачила одразу. Він стояв гордий, а поруч тупцювала дівчина, на вигляд не старше 20 років, у пишній білій ляльковій сукні.
Побачивши Аллу, Арсеній урочисто підвів до неї наречену:
– Ось, знайомтеся, моя приятелька Алла. А це – Аліна.
– І вона чиста та непорочна? – уточнила Алла.
– Звичайно, я та її сім’я цим дуже пишаємось.
Наречена, почувши питання гості, густо почервоніла, але Алла списала це на хвилювання.
Розпис пройшов швидко. Гостей і справді було не надто багато. У ресторані людей побільшало, приїхали колеги та підлеглі Арсенія, далека рідня.
Молодим кричали традиційні тости. І все йшло, як завжди, поки слово не дали батькові нареченої.
А той вийшов з-за столу, а повернувся до зали з двома хлопцями за руку.
– Ось, Арсен, ми і видали нашу Алиночку заміж, – урочисто промовив новий тесть в мікрофон, відібравши його у тамади, – ти так багато зробив для нашої родини!
І тепер ми хочемо зробити тобі сюрприз. Ласкаво просимо до нашої великої та дружної родини! А це тепер твої синочки, Владик та Коленька. Познайомся з дітьми Аліни.
Алла зараз навіть подавилася салатом. А на Арсенія взагалі було боляче дивитися. Від своєї дружини він відстрибнув, як від гримучої з.
Його мати зблідла і встала з-за столу:
– Ось який сюрприз ти мені приготував, синочку, – заволала вона, – чиста та непорочна дівчинка, чоловіків боїться! Та вона народжувала!
Арсеній і сам не стримувався. Дивлячись у здивовані обличчя своєї дружини та її рідні, він кричав:
– Розлучення! Негайно! Я завтра ж подам! Бракувало мені ще чужих дітей виховувати. А ти, – тут він подивився на дружину, – про тебе я взагалі був доброї думки.
Казала, що до весілля у нас нічого не буде! Ти навіть не третій сорт, я не знаю, який! Жінка з двома нагуляними дітьми.
– Ну, мені батьки порадили тебе до себе до весілля не підпускати, – пробурмотіла Аліна, – сказали, бо ніколи мене заміж не видадуть. Он, двоє до тебе не женилися!
Арсен упав на стілець, зблід і заволав, впустивши голову на руки. Усі забігали, почали викликати швидку.
А Алла, переконавшись, що життю колишнього нареченого нічого не загрожує, тихенько вийшла з ресторану. Її душив сміх. Ось і прилетів колишньому бумерангу.
Арсен з Аліною розлучився швидко. Намагався навіть з Аллою відновити стосунки, але та його прогнала. Навіщо їй другий сорт? Тим більше, за Аллою став доглядати колега – чоловік, який нещодавно розлучився із дружиною.