Оксана підібгала губи і пішла до кімнати.
— Антоша, здається, Оксаночці не сподобалися новини про моє заселення, — стурбувалася Валентина Миколаївна.
Вранці мама невдало впала та зламала ногу. Їй наклали гіпс та відправили додому.
— Мамо, інакше ніяк. Та й ти не винна, це нещасний випадок,— намагався заспокоїти Антон свою матір. — Ти поки що тут почекай, а я до тебе по речі швидко з’їжджу.
– Грюкнули вхідні двері, і до кімнати показалася Оксана.
— Надовго ви до нас, Валентино Миколаївно? — невдоволено спитала вона.
— Лікар сказав, що гіпс на місяць, а згодом реабілітація. Жодних прогнозів на швидке відновлення не дав, — відповіла жінка.
— Зрозуміло, — Оксана закотила очі і пішла назад.
Антон повернувся і застав матір на кухні, де її залишав.
— Оксана тебе навіть чаєм не напоїла? – здивувався він.
— Антоша, може, мені таки додому? — Валентина Миколаївна почувала себе не у своїй тарілці.
— Мамо, ти навіть у туалет сходити без допомоги не зможеш, яке додому? Я поговорю з Оксаною, все буде гаразд! – заспокоїв син.
Він нагодував маму вечерею, допоміг зробити вечірні процедури та поклав у ліжко. Весь цей час Оксана сиділа за зачиненими дверима.
— І що ти тут влаштував? — спитала вона, як тільки чоловік зайшов до неї.
– Оксано, мама зараз безпорадна, ти пропонуєш її одну в себе в квартирі кинути? — спитав Антон.
— Ні, ти вирішив її мені привезти! Так?! – обурювалася Оксана. – Я в доглядальниці не наймалася!
– Оксана, я прошу тебе! Будь ласка, зараз така ситуація потрібно допомогти! — почав умовляти Антон жінку.
Але вона демонстративно замовкла, лягла в ліжко і ображено відвернулася.
«Всього рік разом, а він мене вже дістав своїми проблемами», — крутилось у неї в голові. — То зарплату затримують, то сам захворів, то тепер хвору матір притяг. Ні, з цим треба щось вирішувати!
Вранці Антон встав рано, приготував сніданок, допоміг мамі встати і привести себе в порядок і втік на роботу. Його дружина не працювала і прокидалася пізніше. Але сьогодні її сон порушив дзвін розбитого скла.
– Що тут відбувається?! — влетіла Оксана на кухню в одній спідній білизні.
— Оксаночко, вибач, я намагалася посуд помити після сніданку, і тарілка вилетіла, не втримала, — виправдовувалася свекруха.
– Чудово! — пирхнула невістка.
Вовтузитися зі свекрухою їй зовсім не хотілося, але заснути вже не вдасться.
— Антоне, приїжджай і сам дивися за своєю мамою! – Вона зателефонувала чоловікові з претензіями.
– Оксано, я на роботі! Забезпечую нас двох, якщо ти не забула! — докірливо відповів чоловік.
— Грошами мене дорікаєш?! – Закричала Оксана. – Яких у тебе ніколи нема!
Жінка відключила телефон і вирішила піти у кафе, розвіятися. Вона почала думати, як їй далі жити, залишатися зі свекрухою не хотілося категорично.
– О Привіт! Вирішила каву попити на самоті? – Почула Оксана за спиною знайомий голос друга її чоловіка Олега.
— Олежку, як я рада тебе бачити! — жінка вже давно зазирала на забезпеченого товариша Антона.
Високий м’язистий чоловік з чорним волоссям і грайливими карими очима дуже її приваблював.
– А де ж Антон? – поцікавився Олег.
— На роботі, де йому ще бути, — безтурботно відповіла Оксана і закинула ніжку на ніжку, висунувши їх із-за столу.
Вона побачила, що очі Олега ковзнули по них.
– Жити з ним стало нестерпно, якщо чесно, – вона зробила ковток кави і облизнула губи. — Ще й мати свою притяг, хоче з мене доглядальницю зробити!
— З такими ніжками та з такими губками — у доглядальниці? – театрально здивувався Олег.
— Уявляєш? — Оксана посунулася ближче, і її груди спокусливо прочинилися.
Олег був відчайдушним бабником і не зміг пропустити такі заманливі жести.
— Може… я зможу тобі допомогти… — трохи тихіше сказав він і відкинув пасмо волосся з обличчя Оксани.
— Антоне, ти на мене сьогодні не чекай, — подзвонила Оксана чоловікові. — Залишуся у подруги.
Жінка вальяжно сіла в дорогу іномарку, дверцята якої відчинив Олег.
— А мама там сьогодні цілий день одна? — стурбовано спитав Антон.
– Ой, та нормально все з твоєю мамою! Гаразд, до завтра, — відповіла Оксана і вимкнула телефон.
На її коліні вже лежала рука Олега, який упевнено вів автомобіль на великій швидкості. Це її зараз приваблювало значно більше.
Антон відпросився з роботи раніше і поїхав додому. У квартирі на нього чекала заплакана мати.
– Це нікуди не годиться! – сказав він з порога. — Я не можу змусити Оксану допомогти, отже, візьму весь клопіт на себе.
— Антошо, а як же робота? — спитала Валентина Миколаївна, вона й так почувала себе тягарем.
– Мені нещодавно надійшла цікава пропозиція з-за кордону, працювати можна вдома з комп’ютера. І за тобою понаглядаю! — Антон підморгнув матері і відчинив холодильник.
– Та-а-ак! Зараз ми готуватимемо вечерю!
Оксана повернулася додому лише наступної доби і застала Антона на кухні. Валентина Миколаївна відпочивала у своїй кімнаті.
– З’явилася? — спитав чоловік дружину, що загуляла. — Нічого не хочеш пояснити?
– Ні! — нахабно відповіла та. – Я прийшла лише забрати свої речі! Я подаю на розлучення!
В Антона випала ложка з рук. Чого-чого, але такого він не чекав.
– На розлучення? – перепитав він.
– Так! Я йду від тебе! – голосно сказала Оксана. — Від жебрака невдахи й маминого синка!
– Ось як! — у Антона пропав дар мови. — І куди ж ти йдеш?
— До людини, з якою ні в чому й ніколи собі не відказуватиму! — уїдливо відповіла Оксана. — До твого друга Олега!
Шок прийшов двічі. Антон знав, що його друг – любитель жінок, але не сподівався, що той може закрутити з чужою дружиною.
— Що ж, удачі, — стримано відповів Антон і показав на двері.
Антон тяжко переживав подвійну зраду дружини та друга, і щоб відволіктися, з головою пішов у роботу. На відстані він встигав і мамі допомогти, і впоратися з усіма робочими завданнями.
Через місяць Валентині Миколаївні зняли гіпс, кістка зросла добре, вона почала потихеньку почала ходити на милицях і навіть робити невеликі справи по дому.
– Мамо, став чайник! – Прийшов задоволений син і поставив на стіл шоколадний торт.
Він ходив у магазин за продуктами.
– У нас свято? — усміхаючись, спитала Валентина Миколаївна!
– Так! Відзначатимемо моє підвищення! — радісно відповів Антон. — Я успішно пройшов випробувальний термін і мене поставили керівником проектів!
– Синку! Я так рада! Молодець! — Валентина Миколаївна пишалася сином.
– До речі, оклад тепер у мене теж солідний! – Розрізаючи торт, сказав син.
– Ти де був?! — Оксана накинулася на Олега, як він переступив поріг квартири.
Від нього вражало жіночими духами та алкоголем, а на шиї красувалася розмазана помада.
— Припини репетувати! — зло сказав він.
— Тебе не було три дні? Ти зовсім здурів?! — не вгамувалася Оксана.
— Ану замовкни! Я гуляю, де хочу та з ким хочу! Зрозуміла? — різко відповів чоловік і відсунув її, щоб пройти.
– Ах так! — з обурення Оксана штовхнула його в спину.
– Не смій так більше робити! – Олег різко розвернувся і замахнув руку на жінку.
Її щоку запалило від болю.
Оксана верещала, але Олег лише хрипко засміявся.
— Тепер знатимеш! — доволі сказав він і пішов до спальні.
Від образи з очей Оксани покотилися сльози, життя з Олегом виявилося зовсім не таким, про яке вона мріяла. Він постійно зникав з дому, а вона для нього стала замість меблів — повна байдужість.
А сьогодні ще й руку підняв. Антон ніколи собі такого не дозволяв, вона взяла сумку і вийшла з квартири під гучне хропіння Олега, який відразу заснув після нічних пригод.
— Альо, — відповів Антон, не дивлячись, хто йому дзвонить.
Він був повністю занурений у роботу та не відривався від комп’ютера.
— Антоне, привіт! — пролунав у слухавці голос його колишньої дружини.
– Оксано? – здивувався чоловік. — Ти щось забула?
– Ми можемо поговорити? — не відповідаючи на запитання, спитала вона.
– Ні! Ми вже про все раніше поговорили! – Відмовив Антон.
– Я біля твого під’їзду, – сказала Оксана. — Можеш мене пустити, будь ласка?
Антон зітхнув. З’ясовувати стосунки з колишньою дружиною зараз йому хотілося найменше.
— Чекай, зараз спущусь.
– А що в квартиру не пустив? Мати проти? — усміхнулася Оксана, побачивши колишнього чоловіка.
— Мама вже майже відновилася і повернулася до себе, — відповів Антон.
— А ти що тоді не на роботі? – Здивувалася Оксана.
— Я звільнився, маю тепер іншу зайнятість, — спокійно відповів Антон.
– О! Цікаво! І хто ти тепер? Домогосподар? – продовжувала жартувати Оксана.
– Ні! Керівник проектів із досить непоганим окладом.
Від цих слів Оксана здивовано підняла брови, не чекала, що у її чоловіка справи підуть у гору.
— Ти чого прийшла? — спитав Антон трохи роздратовано.
— Антоне, — голос Оксани пом’якшав, вона підійшла ближче і почала крутити гудзик у нього на сорочці. – Я все усвідомила, була не права. Може, почнемо все спочатку?
Жінка подивилася йому в очі невинним поглядом і розплющила губи. Раніше такий жест викликав у чоловіка збудження, але зараз лише ворожість.
– Оксано, тобі час, – чоловік прибрав від себе її руку. — І дзвонити мені теж не потрібно.
З цими словами Антон розвернувся та пішов.
– Де ти була?! — зло запитав Олег, коли Оксана зайшла до квартири.
– Гуляла! — з викликом відповіла вона і подивилася на нього, гордо піднявши підборіддя.
— Колишній чоловік? — Олег примружився, і його погляд став колючим.
– З чого ти взяв? — Оксана намагалася здаватися впевненою, але голос зрадливо здригнувся.
Олег повернув до неї екран телефону.
– Геолокація! — у його голосі пролунали залізні нотки.
Оксана зрозуміла, чому Олег здогадався про її місцезнаходження.
— Я забула дещо в нього, заходила забрати, — почала виправдовуватися вона.
— На двох стільцях всидіти хотіла? Не знаєш, до кого краще прилаштуватися? — Олег був дуже досвідченим у спілкуванні з жінками, і провести його не вдалося.
— Та я просто… — почала Оксана, але Олег її грубо перебив.
– Речі зібрала швидко! І щоб я тебе тут більше не бачив! — він різко підвівся, і Оксана скрикнула з переляку.
Вона зрозуміла, що з цією людиною краще не сперечатися.
Жінка швидко покидала свої речі у чемодан і вилетіла з помешкання. Їй нічого більше не залишалося, як поїхати до мами до сусіднього невеликого містечка. Там їй довелося влаштуватися на роботу продавцем у місцевий магазин, тому що мама теж відмовилася утримувати свою дорослу дочку.