Тамара мало не подавилася повітрям, коли її чоловік буденним голосом сказав їй такі жахливі речі. Їй стало настільки боляче від Ігорових слів, що вона мимоволі поклала руку на груди і важко дихала. Тамара раптом зрозуміла, що вона більше не може терпіти таке нешанобливе ставлення до себе. Жінка зробила те, на що не наважувалася вже довгий час.
А починалося все дуже гарно. Тамара вперше побачила свого майбутнього чоловіка, коли він зайшов до них вранці до кав’ярні, щоб взяти бутерброд до сніданку. Дівчина працювала там баристою. Вона мимоволі задивилася на симпатичного чоловіка, через що пропустила його замовлення повз вуха. У результаті Тамарі довелося перепитувати Ігора, а він лише по-доброму посміхнувся.
З того самого дня чоловік став щодня приходити в кафе до Тамари і бажати їй доброго ранку. Він міг навіть нічого не замовити — Ігор лише хотів побачити об’єкт своєї симпатії, а решта йому було зовсім неважливо. Через свій боязкий характер чоловік соромився зробити перший крок, і Тамара вирішила взяти бика за роги.
Коли Ігор знову прийшов у кафе, щоб побажати дівчині доброго ранку, вона запросила його прогулятися увечері після роботи. Чоловік сильно збентежився, його щоки миттєво порозовіли, проте було помітно, що він зрадів її пропозиції. Наступний крок назустріч уже зробив Ігор — він провів Тамару до будинку і ніжно цмокнув її в щоку.
Їхній бурхливий роман почався дуже швидко — буквально наступного дня після першої прогулянки. Чарівний хлопець настільки закрутив дівчині голову, що вона не усвідомлювала своїх дій. Так, можливо, така легковажна поведінка могла зіграти з нею злий жарт, але Тамара навіть не замислювалася про це.
Їх тягнуло один до одного не тільки фізично, а й на більш глибинному. Їм подобалися ті самі книги, музика, фільми і навіть види спорту. Тамара одночасно була вражена такою подібністю, але в той же час її лякала їхня феноменальна схожість. Ще ніколи вона не зустрічала настільки рідної душі.
Ігор теж відчував, що Тамара ідеально йому підходить: вона була скромною, розумною та інтелігентною дівчиною, яка ще й гарна собою. Чоловік вирішив не тягнути і вже за півроку зробив Тамарі пропозицію руки та серця.
Молодята почали жити разом. Вони зняли простору квартиру і почали облаштовувати своє сімейне гніздечко, хай поки що й тимчасове. Тамара вирішила рухатися далі і пішла працювати за фахом, а саме харчовим технологом. Ігор же працював автомеханіком та заробляв непогані гроші.
Подруги заздрили тому, що Тамара одружилася з таким дбайливим і відповідальним чоловіком, а друзі Ігора зітхали по жінці, відзначаючи її нетипову красу для середньої смуги. Тамарі здавалося, що їхні стосунки ніхто не зможе зіпсувати, але все виявилося набагато прозаїчнішим. Справа в тому, що Ігор дуже був прив’язаний до своєї сім’ї. Так сильно, що часто відсував Тамару на другий план, зводячи на п’єдестал свою матір і сестру.
У тому, що Ігор відвів їй лише другу роль, вона остаточно зрозуміла, коли повернулася додому після важкого робочого дня і помітила велику рожеву валізу, що стояла біля входу. Тамара трохи опішила від такої несподіваної знахідки і більш уважно оглянула коридор: на вішалці висів чорний пуховик, що явно не належав жінці. На підлозі стояли білі кросівки та бежева лакована сумочка. Тамара одразу зрозуміла, що до них приїхала сестра Ігора.
Регіна, ніби прочитавши думки Тамари, вийшла з вітальні у розтягнутій футболці та пухнастих капцях. Дівчина витріщила свої великі зелені очі і невинно подивилася на жінку.
– Привіт, Тамара. Як у тебе справи на роботі? — незворушно промовила Регіна, відправляючи в рот чайну ложку з вишневим йогуртом, яким жінка так хотіла вечеряти ввечері.
— Не скаржусь, — стримано відповіла Тамара і поклала руку на рожеву валізу. — Як я розумію, ти вирішила погостювати в нас?
— Ні, я з вами житиму, — Регіна посміхнулася, але жінка все одно відчувала зухвалість, яка виходила від дівчини.
– Мені Ігор нічого не казав, – Тамара схрестила руки на грудях. Вона не була в захваті від того, що їй доведеться ділити квартиру із легковажною сестрою свого чоловіка.
– Я брата не попереджала, вирішила зробити йому сюрприз, – дівчина надула свої пухкі губи і заспівала ніжним голоском. — Ігор завжди радий, коли я до нього приїжджаю.
Тамара мимоволі скривилася від високого голосу Регіни, який був схожий на скрегіт скла. Жінка вирішила не з’ясовувати стосунки з дівчиною — вона не була винна в тому, що її безхребетний братик їй дозволяв. Тамара швидким кроком увійшла до спальні, де на ліжку лежав Ігор, тримаючи в руках планшет.
Жінка акуратно зачинила за собою двері і ледве чутно промовила:
— Ігоре, чому я приїжджаю додому і бачу твою сестру, яка їсть мій йогурт і ходить у моїх капцях? — Тамара активно жестикулювала руками, але при цьому намагалася говорити якомога тихіше, щоб Регіна її не почула. — Гаразд, це я ще терплю. Але з якого переляку вона переїхала до нас жити?
– Люба, не кип’ятись, – Ігор підняв руки вгору в примирливому жесті, намагаючись заспокоїти дружину. — Регіну звільнили з роботи, і їй тепер нема чим платити за оренду. Ось моя сестричка й вирішила пожити в нас якийсь час.
– Чому вона не поїхала до батьків? Вони їй завжди соплі підтирали, хай і зараз цим займуться.
— Тамара, підбирай вирази, — Ігор помітно похмурнів. Він розумів, що його молодша сестра далеко не подарунок, але водночас чоловік не міг дати її образити. — Регіна до них не поїхала, бо вони її постійно контролюють, а вона хоче пожити на втіху.
Тамара важко зітхнула і потерла пальцями виски, що пульсували від напруги. Після роботи жінка хотіла прийняти душ і лягти у м’яку постіль, а не вирішувати проблеми родичів Ігора.
— Я розумію, що вона в незавидному становищі, але ти міг хоч порадитися зі мною. Ти, звичайно ж, не будеш проти такого сусідства, але й мою думку теж маєш враховувати у цьому будинку.
— Тамаро, я просто знаю, що ти хороша людина, — Ігор м’яко посміхнувся і, підійшовши до дружини, обійняв її за плечі. — За твою м’якість та доброту я тебе й полюбив.
Жінка не знала, як реагувати на слова чоловіка. З одного боку, вона була рада тому, що її вважають доброю людиною. З іншого боку, Тамара відчувала, як її добротою нещадно користуються.
Тамара не хотіла, щоб Регіна жила з ними під одним дахом. І на те були вагомі причини. По-перше, Регіна недолюблювала її через те, що вона перевернула увагу Ігора. Такий стан справ дівчину явно не влаштовував, тому вона знаходила будь-які причини, щоб проводити якнайбільше часу з братом.
По-друге, Регіна мала непокірний характер. Іноді з нею не могли впоратися навіть батьки, які водили навколо неї хороводи в її дитинстві. Ігор якось ділився з Тамарою, що його молодша сестра була улюбленою дитиною в сім’ї, і мама з татом намагалися дати донечці все найкраще. На жаль, їхнє безмежне кохання лише нашкодило Регіні.
Вона виросла розпещеним і егоїстичним дівчиськом, яка хотіла, щоб усі танцювали під її дудку. Регіна не мала цілей, вона не мала улюбленого хобі. Все, чим вона могла похвалитися — це її ангельська зовнішність, яка, щоправда, не поєднувалася з її огидною вдачею. За допомогою своїх зовнішніх даних Регіна хотіла виграти це життя, охомутавши забезпеченого чоловіка.
Дівчина міняла роботу як рукавички, і щось Тамарі підказувало, що цього разу вона не бігатиме співбесідами. Навіщо турбувати себе такою невдячною справою, якщо є старший брат, який виконає всі хотілки? Правильно, нема чого. І, на жаль, побоювання Тамари справдилися.
Регіна навіть не збиралася шукати роботу. Вона клянчила гроші у Ігора, а потім йшла на всю ніч у бар, сподіваючись там вичепити забезпеченого молодика. Судячи з того, що дівчина жила в них уже два місяці, нікого їй знайти не вдалося. Крім того, Тамарі доводилося прати брудні речі Регіни, оскільки вона навіть не могла увімкнути пральну машину. Це буквально виводило жінку із себе.
— Ігоре, це ні в які ворота не лізе! — голосно кричала Тамара і розмахувала штанами, які Регіна впустила на підлогу. – Твоя сестра мені навіть по дому не допомагає. Якого дідька я маю збирати по всій квартирі її речі?
— Тамара, сестричка не дуже добре почувається останнім часом, тому до ладу не прибирає зараз, — Ігор з останніх сил намагався виправдати Регіну, не розуміючи, що його обожнювана сестричка так поводилася з самого початку.
— Для того, щоб танцювати в клубі всю ніч, вона має сили, а зібрати свої брудні речі немає? — Тамара не на жарт розлютилася. Вона намагалася докричатися до свого чоловіка. — Хіба ти не розумієш, що вона нахабно користується твоєю м’якістю?
Ігор нічого не відповів. Він лише несміливо дивився на дружину, а в його очах читалося повне нерозуміння того, що відбувається. Чоловік був немов засліплений власним коханням, не помічаючи очевидних речей. Хоча може він і не хотів їх помічати.
Здавалося б, що гірше бути не може, але останні новини добили Тамару остаточно. Вона дізналася про те, що чекає на дитину від Ігора. Звичайно, жінка була нескінченно рада своєму особливому становищу, але через Регіну її відносини з чоловіком помітно погіршилися. Вона вирішила якнайшвидше поділитися з Ігором такою радісною новиною, сподіваючись на те, що він нарешті переосмислить те, що відбувається.
– Давай почекаємо з дитиною – Відповів чоловік вагітній дружині
Тамара втратила мову і інстинктивно поклала руки на живіт, ніби захищаючи майбутню дитину від жорстоких слів власного батька.
— Ігоре, ти взагалі чуєш себе? — голос жінки затремтів. Вона ледве стримувала себе, щоби не заплакати. — Ти ж сам казав, що хочеш дитину. Чому ти кажеш мені такі жорстокі речі?
— Регіна взяла кредит на машину, але виплачувати його маю я, — Ігор важко зітхнув і сором’язливо відвів погляд. — Мені без допомоги не обійтися. Як тільки виплатимо борг, одразу ж заведемо малюка.
— Ти готовий зруйнувати щасливе майбутнє нашої родини заради якогось кредиту? — Тамара не стрималася і голосно схлипнула, роблячи марні спроби заспокоїтися. Її тіло тремтіло як осиновий лист, а очі заполонили солоні сльози. — Я розчарована в тобі, Ігоре.
Тамара кинулася у бік шафи і, діставши з верхньої полиці велику дорожню сумку, почала збирати свої речі. Вона кидала у сумку все, що бачила, навіть не замислюючись про необхідність тих чи інших речей. Ігор взяв дружину за руку та спробував її зупинити.
– Куди ти зібралася?
– Далі від тебе і твоєї сестри, – зло прошипіла жінка, відштовхнувши від себе чоловіка. — Я в цьому цирку брати участь не збираюся.
Груди стиснули нестерпний біль, а сама Тамара хотіла завити від розчарування в чоловікові. Ще лічені тижні тому жінка вважала Ігора своїм ідеалом, а зараз вона збирає свої речі. Життя задоволення непередбачуваним, і зараз Тамара в цьому переконалася.
Ігор перегороджував дружині шлях, щосили намагаючись її утримати, але жінка люто виривалася з його обіймів. Їй були неприємні його дотики — буквально за кілька хвилин чоловік став для неї зовсім іншою людиною.
Тамара сіла в таксі та поїхала до своєї матері Ірини Павлівни. Вона теж виховувала дочку без батька. Він пішов від них, коли Тамарі не виповнилося й одного року.
– “Яблуко від яблуні недалеко падає.” — Тамара гірко посміхнулася до своїх думок, з жахом усвідомлюючи, що вона може повторити долю мами.
Ігор назвонював Тамаре протягом кількох днів, але жінка не відповідала на його дзвінки та ігнорувала повідомлення. Вона не хотіла слухати безглузді виправдання чоловіка. Тим більше, жінка все ще відчувала сильну образу на Ігора через його жорстокі слова.
Тамара лежала на дивані і свердлила поглядом чорний екран телевізора. Несподівано у вітальню увійшла Ірина Павлівна, тримаючи в руках великий букет півоній червоного кольору.
— Ігор прийшов, попросив тобі передати, — розгублено промовила мати і простягла Тамарі букет. — Доню, вийди та поговори з ним. Я бачу, що хоче тебе повернути. Прошу, не ведися на поводі у своєї гордині і просто вислухай Ігора. Вивести його ти завжди встигнеш.
Тамара вдихнула свіжий аромат квітів і, недовго думаючи, все ж таки вирішила вийти до горе-чоловіка. Ігор сидів на лавці біля хвіртки, схиливши голову вниз. Почувши звук дверей, що відкриваються, чоловік розвернувся і з надією подивився на дружину.
— Люба, пробач мені. Я розумію, що вчинив із тобою нелюдяно, але, будь ласка, дай мені шанс все виправити. Я не хочу вас губити.
– Ігоре, поки в нашій квартирі живе твоя сестра, я нікуди повертатися не збираюся, – Тамара гордо підвела голову, показуючи всім своїм виглядом, що не готова йти на компроміси.
– Регіна вже з’їхала, – Ігор усміхнувся і, підійшовши до Тамари впритул, взяв її за руку. — Я обіцяю, що таке більше не повториться. Моя сестра справді сіла мені на шию. Ти б бачила, яку істерику вона закотила, коли я їй сказав, що більше не виплачуватиму її кредит.
Тамара не змогла стримати емоції та міцно обняла чоловіка. Вона б збрехала, якби сказала, що не сумувала за ним. Вона вирішила надати йому шанс на виправлення.
Ігор дотримався своєї обіцянки. Він буквально носив Тамару на руках і поводився як шовковий. Вперше за кілька місяців їхні стосунки почали налагоджуватись. А невдовзі на світ з’явилося чудове маля, якого вони вирішили назвати Олексієм.