Прекрасно! Я піду від тебе! Втомилася вже терпіти тебе і твою родину. Все одно ти не такий успішний, як здавалося мені спочатку! Втомилася вже танцювати під твою дудочку за копійки, які зрештою отримую від тебе. Я знайду собі кращий варіант. Тебе обдурила, іншого теж не складно буде.

– Знову твоя мама їде до нас. Їй більше зайнятися нема чим, як до нас приїжджати? – бурчала Олеся, дивлячись на чоловіка, що сидить за комп’ютером.

Сергій закрив робочий проект, бо з таким нервуванням зовсім не до роботи було. Він перевів увагу на дружину. Ну, чого їй не жилося спокійно? Мама його ніколи клопоту не завдавала. Вона завжди поводилася тихо, не докучала і не вимагала уваги до себе. Зазвичай вона сиділа в кріслі в залі або на кухні і читала книгу. Вона дуже любила читати та поглинала все, що траплялося під руку. І любовні романи, і детективи, і навіть бойовики. Батьки Сергія були завсідниками у сільській бібліотеці, ось тільки там давно все вже було прочитано від кірки до кірки, а нового нічого не завозили. Чоловік часто радував батьків, даруючи новенькі книжки на свята. Це був, мабуть, найкращий подарунок. Вони раділи книгам, як діти, іграшкам. У нього завжди лежала нова книга в квартирі на випадок, якщо хтось із батьків приїде в гості, або він раптово вирішить відвідати їх. Як льодяник для дитини, припасений про всяк випадок. Мама відразу ж брала книгу і поринала в її світ, доки не прочитає від кірки і до кірки. Та й батько чинив так само. І що ж заважало Олесі? Вони не включали телевізор, не вимагали до себе уваги, не пліткували про сусідів чи політичну обстановку.

– Олесю, ну ти чого так злишся? Мама їде до міста на обстеження. Ти ж знаєш. Просто так вона не стала б утискати нас. Та й взагалі вона не так часто тут буває, щоб тобі злитися.

– Тобі легко говорити, звісно! Не моя мама до нас приїжджає. А в мене відпустка, між іншим, мені відпочити хочеться. Може, я хочу по квартирі голою ходити?

Сергій окинув дружину поглядом і посміхнувся. Ніколи не помічав за нею потяг ходити оголеною по квартирі. Напевно, просто так сказала.

– Твоя мама у нас частіше буває. І я не обурююсь. Минулих вихідних я витратив на те, щоб катати вас містом і не обурився, хоча теж планував відіспатися. Ти ж знаєш, що в мене терміновий проект був.

– Ти чоловік. Тобі набагато простіше. Крім того, теща не свекруха. Взагалі ти так кажеш, наче це нормально, що вона до нас їздить. Чому б їй не зупинитись у своєї сестри?

– Тому що добиратися з іншого кінця міста до лікарні доведеться у такому разі. І так, я вважаю це нормальним. Перестань уже роздмухувати з мухи слона!

На цьому розмова Сергія та Олесі закінчилася. Чоловік прийняв душ і ліг спати, адже на роботі зараз все було настільки складно, що доводилося навіть працювати вдома. Ще й дружина виносила мозок докорами. З чого вона завелася?

Після роботи Сергій поїхав на вокзал по матір, яка приїхала на останньому рейсі. Жінка виглядала як завжди добродушною. Вона з усмішкою обійняла сина.

– Мамо, що ти знову притягла? Такий пакет важкий, – спохмурнів Сергій, забираючи пакет із рук матері.

– Та нічого такого. Картопелька свіжа. Огірочки мариновані, хрусткі. Ти ж знаєш, як смачно їх твій тато готує! І ягід набрала для Олесі. Адже покупні все одно не такі на смак, а це домашні.

Сергій не став казати, що Олеся знову на дієті, та й ягоди вона не любить. Вирішив, що з’їсть їх сам, якщо дружина не захоче. Ось тільки Олеся ягоди з’їла з величезним задоволенням. Як і відварену молоду картоплю з огірками. Забравши зі столу, жінка покликала чоловіка поговорити до кімнати.

– Ну, що ти така сумна? Все нормально? – Запитав чоловік.

– Нічого не нормально!.. Ти сам не відчув, чи що?

– Чого не так? – здивувався Сергій.

– Постели своїй матусі на балконі. Нині літо, тепло. Чи не замерзне. І балкон у нас великий, зручний. Від неї корівником несе жахливо, квартира просочиться!

– Ти серйозно?

Сергій дивився на дружину з подивом. Він очікував почути будь-що, але не такі слова, що б’ють прямо в сонячне сплетіння. Що їй не сподобалось? Чому вирішила напасти на його маму? І Таїсія Валеріївна чудово спілкувалася з невісткою. Вона нічого зайвого не сказала. Та й взагалі вона завжди заступалася за Олесю, якщо та сперечалася з чоловіком, лаяла сина, щоб цінував дружину, а не тріпав їй нерви.

– Серйозніше не буває. Я не винна, якщо в тебе проблеми з нюхом, а мені прямо дихати нічим. Аж нудить.

– Щось ти не вернула носа за кухонним столом, із задоволенням уплітала все, що привезла мама, а тепер починаєш тут скандал на порожньому місці! Мені це вже набридло! – Сергій підвищив голос.

– Ти справді вважаєш, що це скандал на порожньому місці? Та як ти можеш так казати? Зі шпалер потім цей запах нічим не виведеш!..

Сергій ладен був схопитися за голову. Його вражала поведінка дружини. З Олесею вони жили раніше у сусідніх селах і навіть не спілкувалися практично. Подейкували, що вона дивиться тільки на успішних і забезпечених хлопців, та хіба в такому віці такі були? Сергію Олеся подобалася, але він не намагався навіть запропонувати їй зустрічатися чи запросити кудись – знав, що горда красуня відмовить йому, як відмовляла багатьом іншим.

Відучившись в університеті і одразу отримавши гарну роботу, Сергій швидко піднявся кар’єрними сходами і зміг взяти квартиру в іпотеку. Він не поспішав заводити романтичні відносини, зосередившись на роботі та власному зростанні. Чоловікові цікаво було займатися справою, яку він вибрав. Він часом залишався в офісі позаурочно, за що часто отримував добру премію. До своїх двадцяти шести Сергій повністю погасив борги з іпотеки, купив собі машину, став відкладати гроші.

З Олесею він зустрівся випадково. У кафе поряд із офісом. Туди Сергій ходив щодня на обід. Він одразу впізнав дівчину, яка зачарувала його в юності, а вона впізнала його.

– Сергію! Отак зустріч! Як ти змужнів! – Усміхнулася Олеся.

– І ти змінилася. Стала ще гарнішою. Як справи твої?

– Все чудово. Працюю недалеко, прибігла на обід. А в тебе як життя склалося? Одружився вже, мабуть, і діточок купу завів?

Питання Олесі збентежило Сергія, адже він взагалі не замислювався про створення сім’ї. Ні, звичайно, така думка майнула в його голові час від часу, але швидко випаровувалася.

Домовившись з Олесею, що зустрінуться після роботи та прогуляються, вони розійшлися своїми робочими місцями. Під час прогулянки говорили про життя, про свої цілі та прагнення. Сергій зізнався, що Олеся завжди була йому симпатична, та тільки боявся він розповісти їй і виявитися відкинутим.

– Ну і безглуздо це. Ти не думав, що я відмовляла всім, бо моє серце займала одна людина? І він зараз стоїть навпроти мене.

Того ж дня закохані й вирішили розпочати зустрічатись. Вже за півроку Олеся переїхала до Сергія, і вони одружилися. Нещодавно вони відзначили першу річницю шлюбу. І все начебто було добре. Олесю все влаштовувало, а зараз вона стала надто прискіпливою. Чого так чіплялася до його матері? Не зрозуміло!..

– Олесю, хіба ти забула, що сама колись жила у селі? – Спокійніше заговорив Сергій. – Звідки в тебе така реакція?

– Ти ще згадай часи, коли ми всі були дітьми і під себе ходили. Було й минуло. Я не хочу, щоб моя квартира смерділа! – Олеся вже практично кричала. – Твоя мама могла б краще стежити за гігієною. Ходить вічно в цьому бабському вбранні, хоча ще не стара. Ти бачив мою маму? У жодне порівняння не йде! Вона вміє стежити за собою, і від неї так не несе гноєм.

– Здається, ти вже переходиш усі межі. Чи не забула ти, люба моя, що ця квартира моя, а не твоя? Вона куплена до шлюбу, між іншим. І якщо маєш проблеми з пам’яттю, я можу тобі нагадати, освіжити її. Припини зараз же влаштовувати мені істерики, інакше я буду змушений серйозно переглянути своє рішення жити з тобою до кінця днів. Не в таку людину я закохався. Не таку очікував бачити поряд із собою.

Сергій почув, як тихенько зачинилися вхідні двері. Його мама, напевно, чула скандал молодих, і вирішила піти сама. Серце з силою забилося в грудях. Якщо чоловікові прикро чути такі неприємні слова про свою матір, то яке було їй? Лютість сколихнулася в грудях. Дивлячись на самовдоволений вираз обличчя Олесі, Сергій ладен був рвати і метати.

– Радуєшся? Як совісті тобі вистачило до такого довести, га? Чого я тобі недодав? Ти мені скажи! Може, я такий поганий чоловік, що ти на моїй матері зриваєшся?

– А ти вважаєш, що добрий? Нормальний чоловік би не тягнув у квартиру свою матір!.. Це неправильно. Ти міг сказати їй нема місця.

Сергій лише похитав головою. Йому було зовсім не до сварок з Олесею. Потрібно наздогнати і заспокоїти маму. А ще дружина розкрилася для нього в іншому світлі. Бачити її більше не хотілося.

– Не подобається щось, я тебе не затримую – збирай свої речі і провалюй з моєї квартири, та й з життя мого теж! – відрізав Сергій і поспішив взутися.

– Як ти можеш? Я ж піду! Лікті кусатимеш! Ти невдаха! Якби не успіхи, яких ти досяг, я б на тебе ніколи не подивилася! – Крикнула Олеся, але тут же прикусила язик, зрозумівши, що сказала зайве.

– Тепер я розумію, чому ти на мене подивилась. Збирайся та звільняй квартиру.

Сергій вискочив, гучно грюкнувши дверима, і поспішив надвір. Таїсія Валеріївна сиділа на лаві біля під’їзду, витираючи сльози. Син одразу поспішив заспокоїти матір. Жінка журилася, що стала причиною розладу у стосунках подружжя. Їй не хотілося, щоб син сварився із дружиною через неї.

– Та вже зрозуміло з дружиною. Не любила вона мене ніколи. Вдавала, а я вірив. Думав, що вона щира зі мною. Вона зараз все й видала, як на духу. Неприємно все це, звичайно, але там розлучення неминуче. А ти навіть не думай вважати себе винною. Олеська зовсім уже з глузду з’їхала. Щиро кажучи, я її не впізнаю. Стільки часу вдавала, а тепер все й вилізло назовні?

– Може, вам ще поговорити? Заспокоїтесь, охолонете, чи вдасться налагодити стосунки?

– Не думаю так, – заперечливо похитав головою Сергій.

Чоловік раптом подумав, що й раніше були тривожні дзвіночки, які він просто ігнорував, намагався знайти виправдання поведінці дружини. Гроші в нього з накопичувального рахунку швидко почали йти після весілля. Цілком довіряючи Олесі, Сергій вважав, що ціни зросли, і дружина не стала б витрачати гроші на нісенітницю, а тепер глибоко задумався. Він і раніше сильно не економив, але при цьому фінанси додавалися, а не зменшувалися з накопичення.

Повернувши матір у квартиру, Сергій суворо подивився на Олесю. Жінка мовчала. Вона чемно постелила Таїсії Валеріївні в залі, вибачилася навіть за недоречну поведінку і сказала, що стала надто нервовою останнім часом.

– От уже не знаю, може, вагітна? Я не хотіла вас образити, – лепетала Олеся.Сергій злякався, що його дружина насправді може виявитися вагітною, але виду не подав.

Він подумав, що це хитрощі, аби тільки втримати шлюб на плаву і змусити чоловіка забути їхню сварку.

Наступного дня Таїсія Валеріївна пройшла обстеження та поїхала додому, а Сергій знову розпочав з Олесею розмову.

– Я сьогодні тест зробила. Вагітність підтвердилася. Уявляєш? Давай забудемо сварку? Мені так неприємно, що ми посварилися вчора. Просто гормони вирують. Я не хотіла нікого образити.

– Гаразд, якщо так, але завтра ми підемо до лікарні і переконаємося, чи вагітна ти насправді. Не віриться мені, що це правда, – відповів Сергій.

– Ах ти так! Ну що за уперта людина, га?! Не хочеш по-доброму? Прекрасно! Я піду від тебе! Втомилася вже терпіти тебе і твою родину. Все одно ти не такий успішний, як здавалося мені спочатку! Втомилася вже танцювати під твою дудочку за копійки, які зрештою отримую від тебе. Я знайду собі кращий варіант. Тебе обдурила, іншого теж не складе.

З цими словами Олеся зібрала речі, витягла гроші, що залишилися з скарбнички, заявивши, що теж туди вкладала, і їй потрібно на оренду квартири, і пішла.

Сергій навіть не засмутився. Напевно, після сварки із дружиною він був морально готовий до такого фіналу. Лаяв себе, звичайно, на чому світ стоїть, за те, що не розгледів у ній червоточинку раніше, але врешті-решт заспокоївся. Олеся стала його життєвим досвідом. Якщо не зараз, то він обов’язково зустріне дівчину, яка щиро покохає його. І обов’язково складеться міцна сім’я.

Під час розлучення Олесі вдалося відсудити у Сергія частину накопичень та великий телевізор, який вони купили вже у шлюбі. Чоловікові не шкода було віддати це, аби вже позбутися негідної жінки, яка опинилася на його шляху. Мають рацію ті, хто казав, що Олеся шукає у відносинах тільки вигоду.

Минуло кілька років. Сергій почав зустрічатися з дівчиною, працівницею книгарні, куди він частенько заходив, щоб купити подарунок батькам. Олена була чудовою дівчиною, щирою, але чоловік не поспішав робити їй пропозицію, адже одного разу обпікся. Він придивлявся до своєї обраниці, хоча вже був упевнений, що з нею і пройде свій шлях. А що щодо Олесі… її життя пошмагало знатно, адже не всі такі дурні та наївні, як Сергій. Черговий залицяльник швидко розкусив задум Олесі і покарав її так, що вона ще йому мусила залишити. Однак корисних уроків із цієї ситуації вона не зробила, впевнена в тому, що пощастить з іншим.